середу, 23 лютого 2022 р.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь: до Дня Героїв Небесної сотні

       Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Події, що відбувалися на Майдані з листопада 2013 року по лютий 2014 року ще раз доказали усьому світові, що українці – незламний свободолюбивий народ! На Майдані пліч-о-пліч стали українці, вірмени, грузини, білоруси. Їх об’єднали українська земля та бажання жити у вільній країні. Не стояли осторонь буремних подій на Майдані і жителі нашого краю. 20 лютого по цілій Україні проводяться пам’ятні заходи, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю тих, хто боровся за честь, правду і гідність і віддав своє життя за нас з вами.
       З цієї нагоди 20 лютого 2022 року у Н. Струтині, біля символічної могили борцям за волю і незалежність України та пам'ятної стели Героям Небесної сотні, відбулась година-реквієм «Небесна Сотня – то в серцях вогонь», організований працівниками Нижньострутинського Народного дому  та бібліотеки.

        У цей день жителі громади після недільної літургії прийшли на віче пам’яті, щоб знову і знову згадати невинно убієнних у мирний час. Священнослужитель церкви Святого Миколая о. Василь Костюк разом з присутніми помолився за Україну, за наших воїнів, за перемогу правди й справедливості, за полеглих активістів та мирне майбутнє України. 
На заході хвилиною мовчання вшанували загиблого учасника Майдану, уродженця села Нижній Струтин Героя України Михайла Костишина, вшанували пам’ять всіх героїв Небесної сотні, героїв Майдану,  усіх, хто віддав своє життя за волю і долю Україн на сході України. До всіх присутній на заході звернувся староста села Андрій Кравців. Він наголосив на тому, що сьогодні ми вшановуємо пам’ять українців, які довели, що від кожного з нас залежить те, у якій країні ми житимемо, що немає нічого більш дієвого, як єдність та згуртованість народу навколо поставленої мети. Він побажав усім миру, злагоди, добра та нових здобутків в ім’я рідної України.

        В часі години-реквієму прозвучали поетичні композиції, присвячені подіям на Євромайдані та Героям Небесної Сотні. Учасники дитячого вокального гуртка виконали пісні про Небесну Сотню, учні Нижньострутинського ліцею прочитали вірші про героїв-сучасників.

      У сільській бібліотеці організовано виставка-пам’ять «Майдан. Герої не вмирають».

        У цей день біля виставки проведено патріотичну бесіду "Герої серед нас". Учнівська молодь з цікавістю слухала розповідь про життя і геройський вчинок на барикадах Майдану Героя України уродженця с. Нижній Струтин Михайла Костишина.

четвер, 26 серпня 2021 р.

165-тій річниці присвячується!

 ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО.

Геній української нації. Розум і серце українського народу. Вогонь в одежі Слова. Невтомний Каменяр. Великий Каменяр. Титан праці. Титан думки. Титан – воїн. Вічний революціонер. Гігант людської думки. Український Мойсей. Співець свободи. Апостол духу і праці. Безсмертний син безсмертного народу. 


неділю, 22 серпня 2021 р.

Ми є, були і будемо!

День Незалежності! Здобув його народ

В борні й стражданні, нездоланній вірі.

Ми йшли крізь терни, через сотні перешкод,

Вогні майданів у серцях зоріли.

Велике свято – день Незалежності України. 30 років….Вік нібито і невеликий, але скільки всього сталося за ці роки…Це знаковий час. Трагічний. Але й героїчний. Цей час переломний. Час нового бачення України світом. Нелегкий шлях пройшла до нього наша країна. Скільки славних синів та дочок присвятили своє життя одній-єдиній меті: свободі рідного краю. Нам не потрібна війна, вона нікому не потрібна. Але якщо ти справжній громадянин і любиш свій народ, свою країну всіма частинками свого тіла, всією душею вірний йому, то в тебе немає іншого виходу, як боротися за свою волю та людську гідність, але боротися своєю працею, своєю національною свідомістю і непохитною позицією. Ні війні! Бережімо нашу єдину Україну!




пʼятницю, 23 липня 2021 р.

Пізнавай світ через питання ЩО? ДЕ? ЯК? КОЛИ? ЧОМУ?

Людина не може знати все, але повинна вміти знайти відповідь на будь-яке запитання. Для цього і створюють книги, які “знають все” – енциклопедії, словники, довідники.

А чи знаєте ви, що найкращі путівники по скарбниці людських знань – ЕНЦИКЛОПЕДІЇ. Слово “ЕНЦИКЛОПЕДІЯ” – грецького походження, в перекладі означає “коло знань”. В давнину воно означало просто коло знань, які дають у школі. В сучасному розумінні термін “енциклопедія” з"явився в ХVІ ст. у Франції. Енциклопедіями стали називати книги, в яких коротко розповідається те, що відомо людям про природу, науку, техніку, культуру, мистецтво. 

Сьогодні існує багато універсальних і галузевих енциклопедичних видань, а також велика кількість енциклопедичних видань, адресованих безпосередньо користувачам-дітям. 

Протягом літа у нашій бібліотеці ви можете знайти велику кількість цікавої інформації, ознайомившись з  виставкою енциклопедичних книг - "Пізнавай світ через питання ЩО? ДЕ? ЯК? КОЛИ? ЧОМУ?".

суботу, 26 червня 2021 р.

Великі права малої дитини

Зібратися разом – це початок,                                                                                                                     Триматися разом – це прогрес,                                                                                                                    Працювати разом – це успіх.

28 червня Україна відзначає 25 - річчя з дня прийняття Основного Закону Держави - Конституції України. Це головний оберіг державності й демократії, гарант соборності нашої країни.

Майбутнє кожної нації – це діти. Якими вони виростуть – таким і буде майбутнє. Виростити і захистити дитину, зберегти її здоров’я, виховати у злагоді і мирі – це для дорослих означає забезпечити собі щасливу, спокійну і захищену старість.

Основними документами, де записані права людей та дітей, є:

• Декларація прав людини, яку проголосила Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року.

• Конвенція про права дитини, схвалена сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набула чинності для України з 27 вересня 1991 року).

• Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року.

• Закон України «Про охорону дитинства» (квітень 2001 року)



До відзначення цієї події ми провели 
тест-вікторину "Великі права малої дитини"

понеділок, 14 червня 2021 р.

«Україна понад усе!»

Його життя – приклад безкомпромісної боротьби до останньої хвилини. Його не зупиняли ні війни, ні полон, ні еміграція. Він до останнього подиху був вірний обраній меті. Сьогодні виповнюється 130 років з дня народження команданта УВО, першого голови ОУН – полковника Євгена Коновальця.

Хочемо вас познайомити із цікавими фактами про Євгена Коновальця.

1) Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки до війська потрапив зі студентської лави. Але це не завадило йому стати полковником Армії УНР. Сучасники відзначають, що Євген Коновалець обрав дуже вдалу модель командування, коли очолив Січових Стрільців. Він дозволив своїм начальникам штабів, оперативних відділів приймати рішення, а сам вже або їх схвалював, або ні. 

2) Євген Коновалець був також дуже талановитим дипломатом. Увесь час від заснування УВО (Українська Військова Організація) і до своєї смерті він провів за кордоном. Пересувався Європою провідник з литовським паспортом у кишені. Євген Коновалець намагався налагодити відносини з іноземними організаціями, зокрема з Лігою Націй, японцями і німцями. До речі, відносини з Німеччиною беруть початок ще у 1923-му році, за 13 років до приходу нацистів до влади.

3) Йосип Сталін вважав Євгена Коновальця своїм особистим ворогом. Ще протягом 1920-их років відбулося декілька замахів на життя Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. А в 1933 у Москві під особистим наглядом Сталіна був розроблений план спецоперації під кодовою назвою «Ставка». Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Відтак про перебіг операції інформували особисто Сталіна. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план керівнику СРСР, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.

4) Євген Коновалець знав про підготовку замаху на його життя і про спроби знищення ОУН. Відтак вживав заходів для контррозвідувальної протидії. Крім того, він вірив, що має союзників на території СРСР. І саме на цій хвилі до нього був підведений Василь Лебідь – агент радянських спецслужб, який помер аж 1985 році у Києві, і Павло Судоплатов, який удавав з себе племінника Лебедя під іменем Павлусь. Причому мав величезний вплив на Коновальця. 

5) Замах на Євгена Коновальця стався 23 травня 1938 року у ресторані «Атланта». Московський агент вручив провіднику ОУН коробку цукерок з українським орнаментом і запискою «від друзів». Вибуховий механізм спрацював у момент, коли коробка опинилася у горизонтальному положенні. А це дало час Судоплатову безпечно покинути ресторан. Довший час не було жодних доказів про причетність Кремля до загибелі Коновальця. Проте історикам таки вдалося розставити всі крапки над «і». 

6) Поховали полковника Євгена Коновальця у суботу 28 травня 1938 року. Від керівництва ОУН попрощатися із загиблим прийшов генерал Курманович, з Лондона і Берліна прибули три співробітники «націоналістичної Прес-служби» і радник Тарновецький. Був присутнім також литовський консул в Нідерландах, оскільки Коновалець набрав в еміграції литовського громадянства. А ось близькі родичі загиблого, що жили у Львові, не змогли приїхати в Голландію вчасно: паспорти їм видали тільки через декілька днів після похоронів. З часом на могилі лідера ОУН був уставлений пам’ятник. До речі, спочатку це поховання вважалося тимчасовим; тіло Коновальця ретельно забальзамували, щоб згодом його останки можна було перевезти в Україну.

7) До дати смерті Євгена Коновальця приурочене свято - День Героїв. Воно бере свій початок ще з 1941 року, коли Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів виніс відповідну постанову щодо щорічного вшанування Дня Героїв - 23 травня. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя "кращі сини України ХХ століття". 


середу, 9 червня 2021 р.

10 червня 70 років Василю Шкляру.


Василь Шкляр
− один з найвідоміших, читаних і «містичних» сучасних українських письменників, «батько українського бестселера». Його біографія сповнена пригод і романтики – їх  Шкляр переносить і на сторінки своїх книг.

Основні  твори

Перший сміх (1977)                                                                                                                    Ностальгія (1989)                                                                                                                                  Тінь сови (1990)                                                                                                                                    Ключ (1999)                                                                                                                                  Елементал (2001)                                                                                                                                  Кров кажана (2003)                                       Залишенець. Чорний Ворон (2003)

 Нагороди

Золоте перо (1995)                                                                                                                          Золотий Бабай (1999)                                                                                                                            Коронація слова (2001)                                                                                                                    Слідами століть (2003)                                                                                                                  Народна Шевченківська премія (2011)

Творчість В. Шкляра викликає велике зацікавлення у сучасників.

         Роман В. Шкляра "Ключ" зібрав цілу колекцію літературних нагород. Це – гран-прі "Золотий Бабай", премія журналу "Сучасність" за кращий роман року, премія журналу "Олігарх", міжнародна премія конвенту фантастів "Спіраль століть". Через кілька місяців після появи роману в Україні, він був перекладений болгарською, шведською, вірменською й російською мовами.

         Патріарх української літератури Анатолій Дімаров зазначив, що "Ключ" не поступається кращим взірцям європейської романістики. Роман вирізняють гострий сюжет, залізна логіка вчинків героїв і вміло викладені портрети персонажів.

      Після "Ключа" Василь Шкляр продовжив розвиток пригодницької теми в українській літературі романом "Елементал", де розповів, як український хлопець потрапив в іноземний легіон, а потім виконував спеціальне завдання в Чечні.

        В іншому романі В. Шкляра "Кров кажана" є всі найпривабливіші для масового читача компоненти: фатально гарна жінка-відьма (вона ж жінка-жертва), яку оточують залицяльники – грішний, закоханий у неї до нестями настоятель храму Івана Богослова; багатий талановитий скульптор та інші. В романі повно таємниць, містики, видінь і забобонів.

        Роман "Залишенець. Чорний Ворон" Василя Шкляра став чи не найрезонантнішою подією в мистецькому житті того року. 

В 2011р. цей роман став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Але письменник звернувся до Президента з проханням відтермінувати вручення йому премії "… на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника". А увечері того ж дня було оприлюднено Указ Президента щодо лауреатів, в якому прізвище Шкляра не значилося.

Після цього громадськість почала збір коштів на альтернативну премію для В. Шкляра. Народна Шевченківська премія була вручена під час торжеств в Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака з формуванням "За повернення українській нації історичної пам'яті". Було зібрано 255 тис. грн.

Під час нагородження письменником було заявлено про своє рішення направити зібрані кошти Народної Шевченківської премії на екранізацію свого роману "Залишенець. Чорний Ворон".

За словами Василя Миколайовича найкраща для нього премія – «це прихильність моїх читачів. Те, що мої романи мають найширший попит, вони найкраще продаються, і це для мене найвища винагорода. Я понад усе ставлю інтерес свого читача, якого я люблю, а він мені платить тим же».

Василь Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів.