Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає
Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім`ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка. Не одним сивим пасмом закосичена ця дата — 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 р. закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Сьогодні, в день 30-ї річниці, ми шануємо пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею.
Працівниками бібліотеки влаштовано книжкову виставку "Крізь пекло афганської війни" та проведено для молоді годину мужності "Їх долі обпалені війною". Учасники переглянули коротенький фільм "День в історії" (https://www.youtube.com/ watchv=Mo2HNkyo8_M&fbclid=IwAR3dr2eC1fi7SZ_1RsAyszp6r5Yjx7dJ5vB29UI8MS6t7SYDX01jQMA3DE8), цікавим для дітей було дізнатись, що всі хлопці - односельці, які на собі відчули весь жах війни, повернулись живими до рідних домівок. Захопливо розглядали і зачитували цитати із рукописної захалявної книжечки одного із очевидців тих жахливих подій. Вітальними листівками ми персонально привітали своїх воїнів-інтернаціоналістів:
Кравціва Василя Миколайовича;Кравціва Василя Михайловича;
Кравціва Ярослава Васильовича;
Велигорського Василя Івановича;
Мельника Володимира Степановича;
Бігуна Богдана Миколайовича.
На жаль до цього дня не дожили :Бігун Петро Степанович;
Мацьків Богдан Васильович;
Рибак Іван Миколайович
Була війна жорстока і кривава.
Горів вогонь і забирав життя
Учасникам боїв довічна буде слава!
І вічна пам’ять тим, хто йшов без вороття!
