Основний закон держави

У ніч на 28 червня 1996 року, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада нарешті ухвалила і ввела в дію Основний закон держави – Конституцію України. Цій важливій події передували 6 років важкої праці, консультацій, дебатів і домовленостей.

Конституція України - це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла у суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. 

Цікаві факти про Конституцію України :
- Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.
- Упродовж 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій та науковців.
- Міжнародне співтовариство привітало ухвалення Конституції України та визнало її однією з найдемократичніших у світі.
- У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу. Автор – художник-графік Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців.
- У 2019 році в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Авторами Конституції у коміксах стали брати Капранови, а художником – Олександр Костенко.
У приміщенні бібліотеки організовано постійно діючу книжкову виставку «З основним законом по життю». 

Напередодні Дня Конституції ми провели анонімне інтернет опитування серед наших користувачів на тему "Чи потрібно вносити зміни до Конституції України". Хочемо зауважити, що більшість наших опонентів ( 68%) не знайомі з основним законом, і в той же час проголосували про зміни в ньому (78%). Можливо нам спочатку треба виділити час для читання та вивчення цього документа, і тоді висновки і результати опитувань будуть правдивіші і справидливіші.

 "Народ повинен захищати закон як свій оплот, як свій оберігаючий мур."   Геракліт

"Віха" (традиції Нижнього Струтина)

Зелені свята або Віха в Нижньому Струтині святкують по-особливому. Це завжди було великим та веселим святом для молоді.
Підготовка до Віхи починалася ще за місяць. Хлопці збиралися компаніями та йшли до лісу, щоб знайти високий стовбур молодого дерева. Рубали його, чистили від гілок та кори і клали так, щоб воно висохло, але залишалося рівненьким.

В день , коли піднімали віху, потрібно було знову йти до лісу, але вже в пошуках верхівки молодої берези. Вибирали таку, щоб була густа, крислата та рівна з усіх боків. Дівчата, в свою чергу, прикрашали березову верхівку яскравими стрічками з тканини. Вже прикрашену верхівку прикріпляли до висушеного стовбура.

Ближче до вечора піднімали віху під гучні вигуки та оплески  та надійно закріплювали її у вертикальному положенні. Це було символом початку святкування. Далі розпалювали велике вогнище, кидали туди резину (в основному це були автомобільні шини, які хлопці збирали по всьому селу ще задовго до свят). Святкування супроводжувалося посиденьками за щедро накритим столом, співами, танцями під супровід «живої музики», різними конкурсами та веселощами.
Гуляння тривають аж до самого ранку. Треба сказати, що таких віх у селі було 4-6. Тому хлопці вважали своїм обов’язком вберегти свою віху, бо в будь-який час вночі могли з’явитися небажані «гості» та зрубати або повалити її.
Ще однією традицією є те, що тих, хто заснув обмащували вугіллям так, щоб мама рідна не впізнала.



Слід зауважити, що наші струтинські традиції активно підтримують і в далекому Харкові. А це означає, що рідний куточок з усіма звичаями та традиціями завжди залишається в людських серцях.