Зібратися разом – це початок, Триматися разом – це прогрес, Працювати разом – це успіх.
28 червня Україна відзначає 25 - річчя з дня прийняття Основного Закону Держави - Конституції України. Це головний оберіг державності й демократії, гарант соборності нашої країни.
Майбутнє кожної нації – це діти. Якими вони виростуть – таким і буде майбутнє. Виростити і захистити дитину, зберегти її здоров’я, виховати у злагоді і мирі – це для дорослих означає забезпечити собі щасливу, спокійну і захищену старість.
Основними документами, де записані права людей та дітей, є:
• Декларація прав людини, яку проголосила Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
• Конвенція про права дитини, схвалена сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набула чинності для України з 27 вересня 1991 року).
• Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року.
• Закон України «Про охорону дитинства» (квітень 2001 року)
Його життя – приклад безкомпромісної боротьби до останньої хвилини. Його не зупиняли ні війни, ні полон, ні еміграція. Він до останнього подиху був вірний обраній меті. Сьогодні виповнюється 130 років з дня народження команданта УВО, першого голови ОУН – полковника Євгена Коновальця.
Хочемо вас познайомити із цікавими фактами про Євгена Коновальця.
1) Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки до війська потрапив зі студентської лави. Але це не завадило йому стати полковником Армії УНР. Сучасники відзначають, що Євген Коновалець обрав дуже вдалу модель командування, коли очолив Січових Стрільців. Він дозволив своїм начальникам штабів, оперативних відділів приймати рішення, а сам вже або їх схвалював, або ні.
2) Євген Коновалець був також дуже талановитим дипломатом. Увесь час від заснування УВО (Українська Військова Організація) і до своєї смерті він провів за кордоном. Пересувався Європою провідник з литовським паспортом у кишені. Євген Коновалець намагався налагодити відносини з іноземними організаціями, зокрема з Лігою Націй, японцями і німцями. До речі, відносини з Німеччиною беруть початок ще у 1923-му році, за 13 років до приходу нацистів до влади.
3) Йосип Сталін вважав Євгена Коновальця своїм особистим ворогом. Ще протягом 1920-их років відбулося декілька замахів на життя Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. А в 1933 у Москві під особистим наглядом Сталіна був розроблений план спецоперації під кодовою назвою «Ставка». Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Відтак про перебіг операції інформували особисто Сталіна. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план керівнику СРСР, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.
4) Євген Коновалець знав про підготовку замаху на його життя і про спроби знищення ОУН. Відтак вживав заходів для контррозвідувальної протидії. Крім того, він вірив, що має союзників на території СРСР. І саме на цій хвилі до нього був підведений Василь Лебідь – агент радянських спецслужб, який помер аж 1985 році у Києві, і Павло Судоплатов, який удавав з себе племінника Лебедя під іменем Павлусь. Причому мав величезний вплив на Коновальця.
5) Замах на Євгена Коновальця стався 23 травня 1938 року у ресторані «Атланта». Московський агент вручив провіднику ОУН коробку цукерок з українським орнаментом і запискою «від друзів». Вибуховий механізм спрацював у момент, коли коробка опинилася у горизонтальному положенні. А це дало час Судоплатову безпечно покинути ресторан. Довший час не було жодних доказів про причетність Кремля до загибелі Коновальця. Проте історикам таки вдалося розставити всі крапки над «і».
6) Поховали полковника Євгена Коновальця у суботу 28 травня 1938 року. Від керівництва ОУН попрощатися із загиблим прийшов генерал Курманович, з Лондона і Берліна прибули три співробітники «націоналістичної Прес-служби» і радник Тарновецький. Був присутнім також литовський консул в Нідерландах, оскільки Коновалець набрав в еміграції литовського громадянства. А ось близькі родичі загиблого, що жили у Львові, не змогли приїхати в Голландію вчасно: паспорти їм видали тільки через декілька днів після похоронів. З часом на могилі лідера ОУН був уставлений пам’ятник. До речі, спочатку це поховання вважалося тимчасовим; тіло Коновальця ретельно забальзамували, щоб згодом його останки можна було перевезти в Україну.
7) До дати смерті Євгена Коновальця приурочене свято - День Героїв. Воно бере свій початок ще з 1941 року, коли Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів виніс відповідну постанову щодо щорічного вшанування Дня Героїв - 23 травня. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя "кращі сини України ХХ століття".
Василь Шкляр − один з найвідоміших, читаних і «містичних» сучасних українських письменників, «батько українського бестселера». Його біографія сповнена пригод і романтики – їх Шкляр переносить і на сторінки своїх книг.
Основні твори
Перший сміх (1977) Ностальгія (1989) Тінь сови (1990) Ключ (1999) Елементал (2001) Кров кажана (2003) Залишенець. Чорний Ворон (2003)
Нагороди
Золоте перо (1995) Золотий Бабай (1999) Коронація слова (2001) Слідами століть (2003) Народна Шевченківська премія (2011)
Творчість В. Шкляра викликає велике зацікавлення у сучасників.
Роман В. Шкляра "Ключ" зібрав цілу колекцію літературних нагород. Це – гран-прі "Золотий Бабай", премія журналу "Сучасність" за кращий роман року, премія журналу "Олігарх", міжнародна премія конвенту фантастів "Спіраль століть". Через кілька місяців після появи роману в Україні, він був перекладений болгарською, шведською, вірменською й російською мовами.
Патріарх української літератури Анатолій Дімаров зазначив, що "Ключ" не поступається кращим взірцям європейської романістики. Роман вирізняють гострий сюжет, залізна логіка вчинків героїв і вміло викладені портрети персонажів.
Після "Ключа" Василь Шкляр продовжив розвиток пригодницької теми в українській літературі романом "Елементал", де розповів, як український хлопець потрапив в іноземний легіон, а потім виконував спеціальне завдання в Чечні.
В іншому романі В. Шкляра "Кров кажана" є всі найпривабливіші для масового читача компоненти: фатально гарна жінка-відьма (вона ж жінка-жертва), яку оточують залицяльники – грішний, закоханий у неї до нестями настоятель храму Івана Богослова; багатий талановитий скульптор та інші. В романі повно таємниць, містики, видінь і забобонів.
Роман "Залишенець. Чорний Ворон" Василя Шкляра став чи не найрезонантнішою подією в мистецькому житті того року.
В 2011р. цей роман став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Але письменник звернувся до Президента з проханням відтермінувати вручення йому премії "… на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника". А увечері того ж дня було оприлюднено Указ Президента щодо лауреатів, в якому прізвище Шкляра не значилося.
Після цього громадськість почала збір коштів на альтернативну премію для В. Шкляра. Народна Шевченківська премія була вручена під час торжеств в Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака з формуванням "За повернення українській нації історичної пам'яті". Було зібрано 255 тис. грн.
Під час нагородження письменником було заявлено про своє рішення направити зібрані кошти Народної Шевченківської премії на екранізацію свого роману "Залишенець. Чорний Ворон".
За словами Василя Миколайовича найкраща для нього премія – «це прихильність моїх читачів. Те, що мої романи мають найширший попит, вони найкраще продаються, і це для мене найвища винагорода. Я понад усе ставлю інтерес свого читача, якого я люблю, а він мені платить тим же».
Василь Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів.
Сьогодні, 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, в нашій світлиці стартувала програма літніх читань "Літо з цікавою книгою".
Протягом літнього періоду в бібліотеці ви зможете гарно відпочити, відправитися в захоплюючу подорож по сторінках улюблених книг, прочитати яскраві дитячі журнали та газети, поспілкуватися з однолітками в мережі Інтернет, пограти в пізнавальні ігри, малювати тощо. При бібліотеці працює «Книжкова лікарня», де ви зможете допомогти ремонтувати пошкоджені книжки та журнали. Літнє читання за шкільною програмою ми пропонуємо поєднати з переглядом художніх та мультиплікаційних фільмів у нашому Інтернет- центрі.
А яке літо без ігор? В нас на вас чекають комп’ютерні ігри, конкурси малюнків, майстер-класи. Наша мета - показати дітям, що бібліотека не тільки «дім» книг, але і територія захоплюючих і веселих «подорожей» та цікавих знайомств.
