Війна в країні обпалених гір і пісків

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокішій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

       Війна…. Яке коротке і страшне слово… Це смерть, сльози матерів, наречених, що недолюбили своїх хлопців, це поминальний дзвін і тепло свічки. Чи треба взагалі згадувати про війну? Деякі кажуть, що не треба, а ми думаємо, що треба…. Треба говорити про це лихо до тих пір, поки людство всього світу не скаже: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її було».

    15 лютого – 31-а річниця виведення військ з Афганістану. І ми, молоде покоління , повинні знати про страшні сторінки афганської війни, пам’ятати, що серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками і учасниками цих воєнних дій.

В нашій світлиці була організована виставка однієї книги «Війна в країні обпалених гір і пісків». Ми вважали своїм обов’язком скористатися саме таким форматом виставки, адже минулого року Рожнятівською центральною районною бібліотекою було видано книгу про долі учасників неоголошеної війни в Афганістані. В цій книзі зібрані матеріали про героїв нашого району.

Працівники нашої бібліотеки також долучилися до збору інформації, про ветеранів-афганців які проживають у нашому селі. Тому це видання цінне для нас по-особливому.