29 років тому, 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму-Дар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Що ми знаємо про афганську війну? Можна розказати про ту страшну подію, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах – це моторошно й страшно. Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. Українців було найбільше, це більше 160 тисяч чоловік.
Всього у рідні домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 – пропали безвісти, доля 330 – невідома.
Сьогодні у світлиці бібліотеки з учнями 3-А класу проведено годину мужності "Ціна чужої війни". Діти хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих і щиро помолились за здоров'я ще живих воїнів-афганців.
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.
Немає коментарів:
Дописати коментар